Люди, які звичайний день перетворювали у відкриття
«Ламати стереотипи та пробиватися крізь упередження - справа неймовірно складна, але ще й фантастично приємна»
Джаред Лето
Для одних людей день може бути «звичайним», пройти у побуті та клопоті, а для когось цей день може стати днем «відкриття», днем руйнування стереотипів, а отже, й зміною життя в цілому.
Розповсюджене уявлення про те, що день має бути таким, як у всіх, руйнується людьми сильними волею та духом: спортсменами, діячами культури, блогерами, письменниками, телеведучими, акторами, артистами, військовими, політиками... навіть звичайними людьми. Людьми, які не лякаються нового й ламають звичні стереотипи.
Слово «стереотип» у перекладі з грецької означає «твердий відбиток». Стереотип - стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину чи групу людей. Він зазвичай ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного, що всім членам певної групи притаманні схожі якості. Стереотипи обумовлюють помилкове ставлення до ідей та явищ, часто призводять до хибних висновків. Деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Деякі можуть виникати через брак інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у громаді чи суспільстві. Стереотипи впливають на нашу поведінку.
У світі велика кількість відомих людей, для яких один із днів їх життя був руйнуванням стереотипів, був днем «відкриттів», імена цих людей можна перераховувати на багатьох сторінках, але є й імена людей не таких відомих, які також руйнують стереотипи, роблять дні «відкриттів».
Всі ми чули і знаємо Бетховена, Баха, Ван Гога, Ейнштейна, Рузвельта, Генрі Форда, Івана Піддубного, Чарлі Чапліна, Стивена Спілберга, Уолта Діснея, Джоан Роулінг, Анджеліну Джолі, Миколу Амосова, Нельсона Манделу, Далай-ламу, Мухаммеда Алі, Білла Гейтса, Пола Маккартні, Стіва Джобса, Марка Цукереберга, Квентіна Тарантіно та багато-багато інших відомих нам імен ...
Є імена і не відомих на весь світ, але відомих у своєму місті, селі, населеному пункті, країні людей, які роблять день відкриттям, руйнуванням стереотипів.
Наприклад, жінка на ім'я Тетяна, віком 70-ти років, яка мешкає у місті Вінниці, має тіло красуні - на перший погляд, 20-ти річної дівчини, тому що кожен день займається йогою, веде правильний образ життя та допомагає іншим жінкам стати привабливими, схуднути, навчитися жити у правильний спосіб.
Фото з офіційної сторінки Тетяни Ніколаєвої у Instagram
Ця чудо-жіночка надихає своєю енергією, силою волі, вона і є
генератором цих самих «відкриттів» чарівних жінок, які перетворюються на
натхненних, вічно-молодих та здорових красунь за допомогою її особливих
методів, а також марафонів схуднення та правильного способу життя.
Ще одна ситуація.
Уявіть собі: на місяць із друзями ви втікаєте на Балі. У валізі стільки всього цікавого і таємного, що краще це залишити між вами, інтроскопом й вашим психоаналітиком. Час проходити контроль багажу, але є одна проблема - немає рентген-апарата. Його ще не винайшли. Співробітники аеропорту вивчають ваш багаж на очах зацікавленої публіки, а ви згораєте від сорому. Не найкращий початок подорожі.
На щастя, рентгенівське випромінювання відкрили наприкінці ХІХ століття. За цей винахід учений Вільгельм Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики.
Сьогодні рентгенівське випромінювання використовують у медицині, хімії,
фізиці й кристалографії, а конструкція рентгенівської трубки лежить в основі
сучасних приладів.
І це був звичайний день, але для Вільгельма Рентгена він став днем відкриття!
Такі хвороби минулого, як чума, віспа, тиф та холера, вбивали б нас і сьогодні. До того ж ми не змогли б подолати навіть більшість звичайних інфекцій. Порятунок винайшов британський бактеріолог Олександр Флемінг.
У 1928 році через безлад у його лабораторії в неглибокій посудині з бактеріями стафілококу виросла колонія цвілевих грибів, які знищили всі бактерії. Із грибів учений виділив перший антибіотик - пеніцилін. Масово виробляти його почали під час Другої світової війни, що врятувало життя багатьом пораненим і хворим. У 1945 році Флемінга нагородили Нобелівською премією з фізіології та медицини... І це також був звичайний день, але для Олександра Флемінга - днем відкриття!
Уявіть своє життя без комп'ютерів та смартфонів. Замість Netflix - «Танці із зірками» по кабельному телебаченню. Замість чатів у Telegram - розмови міським телефоном. Щоб завантажити нову книгу Жадана, йдіть до районної бібліотеки. За сніданком не подивитесь відео на YouTube, а в метро не погортаєте стрічку Facebook. Жах! На щастя, від такого життя нас врятували троє американських фізиків - Вільям Шоклі, Джон Бардін та Волтер Браттейн.
У 1947 році вони створили перший
біполярний транзистор, який став вирішальним кроком на шляху до створення
персонального комп'ютера. За свій винахід у 1956 році вчені отримали
Нобелівську премію... І це був звичайний день, але для Вільяма Шоклі, Джона
Бардіна та Волтера Браттейна - днем відкриття!
2000-ні не були б такими яскравими без ліричних пісень на CD-дисках, шалених танців під лазерними променями на дискотеках та лазерного ліхтарика, з яким обожнюють гратися коти. Усе це лише 0,00001% потенціалу лазерних технологій, які також використовують у медицині, будівництві, оборонно-промислових та космічних дослідах. Їх винайшли вчені Олександр Прохоров, Микола Басов і Чарльз Таунс, за що й отримали Нобелівську премію у 1964 році.
